Діяльність

Сприяння інноваційному розвитку

У 2010 році в рамках реформи системи державного управління було створено Державний комітет України з питань науково-технічного та інноваційного розвитку. Указом Президента України Бориса Вікторовича Гриньова було призначено головою Комітету. Через рік Комітет було перетворено на Державне агентство України з питань науки, інновацій та інформатизації (Держінформнауки), в якому Гриньов обійняв посаду першого заступника Голови.

Йому були підпорядковані департамент науково-технічного розвитку, департамент інноваційної діяльності та трансферу технологій та управління міжнародного співробітництва та аналітичного забезпечення.

Також Гриньов координував взаємодію з 20 підвідомчими Держінформнауки установами.

Может быть тут что-то взять из того, что входило в сферу ответственности?

Безпосередньо забезпечував та ніс персональну відповідальність за:

  1. координацію діяльності Агентства у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;
  2. роботу з проектами нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
  3. розробку та виконання державних цільових програм з питань, що належать до його компетенції;
  4. організацію роботи щодо розвитку наукового і науково-технічного потенціалу України, удосконалення мережі науково-дослідних (науково-технічних) установ;
  5. підготовку пропозицій щодо:
    • визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності;
    • віднесення наукових об’єктів до таких, що становлять національне надбання;
    • утворення та реорганізації державних наукових установ;
    • надання статусу національного наукового центру науково-дослідним (науково-технічним) установам, вищим навчальним закладам четвертого рівня акредитації за поданням органів, до сфери управління яких належать такі установи і заклади;
    • проектів державних цільових наукових, науково-технічних та інноваційних програм і визначення обсягу коштів державного бюджету для їх фінансування;
    • подання пропозицій щодо відкриття в установленому порядку в наукових установах аспірантури, докторантури;
  6. проведення щороку аналізу результативності провадження наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, трансферу технологій, ефективності використання державних фінансових, матеріально-технічних ресурсів, а також кадрового потенціалу;
  7. управління системою наукової і науково-технічної експертизи;
  8. роботу з удосконалення системи пенсійного забезпечення та соціального захисту працівників наукової і науково-технічної сфери;
  9. участь Агентства в організації навчання та підготовці пропозицій щодо вдосконалення системи підготовки та перепідготовки фахівців у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, інформатизації та трансферу технологій;
  10. вжиття заходів із поліпшення матеріальних та житлових умов, медичного обслуговування молодих вчених, працівників наукової і науково-технічної сфери, стимулювання їх наукової та науково-технічної діяльності;
  11. сприяння розвитку на конкурентних засадах підприємництва у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, трансферу технологій;
  12. участь Агентства у щорічному проведенні аналізу стану виконання наукових і науково-технічних програм та у підготовці пропозицій Кабінету Міністрів України щодо подальшого виконання програм або його припинення;
  13. організацію та проведення конкурсу наукових і науково-технічних проектів, спрямованих на реалізацію (виконання) завдань державних цільових наукових та науково-технічних програм, наукових частин інших державних цільових програм за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки, державним замовником яких є Держінформнауки України; фахової експертизи цих проектів; процедури конкурсних торгів для визначення виконавців проектів; укладання договорів на виконання проектів та моніторинг їх реалізації;
  14. здійснення в установленому законодавством порядку державної реєстрації технологічних парків та їх проектів, інноваційних проектів, проектів наукових парків, ведення Державного реєстру інноваційних проектів, Державного реєстру проектів технологічних та наукових парків;
  15. здійснення в установленому порядку державної акредитації технологічних брокерів;
  16. забезпечення участі Агентства разом з Мінекономрозвитку у формуванні державного замовлення на науково-технічну продукцію на основі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції;
  17. проведення в установленому порядку конкурсного відбору інноваційних проектів, проектів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для їх фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету, здійснення фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для задоволення потреб держави;
  18. проведення державної акредитації фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи;
  19. здійснення реєстрації та обліку науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, дисертацій;
  20. здійснення організаційно-методичного забезпечення державної атестації наукових установ, веде Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави;
  21. формування бази даних про інноваційні програми і проекти, міжнародні інноваційні програми і проекти, у реалізації яких беруть участь вітчизняні державні підприємства в рамках міжнародного інноваційного співробітництва, а також відповідних грантів;
  22. формування державного реєстру технологій;
  23. проведення державної експертизи договорів із трансферу технологій;
  24. здійснення державної реєстрації договорів із трансферу технологій та ведення державного реєстру таких договорів;
  25. участі в узгодженні з реальними потребами виробників продукції програми наукових досліджень, проектних і конструкторських робіт, пов’язаних зі створенням складових технологій, з урахуванням суспільних та державних потреб у такій продукції;
  26. здійснення відбору на конкурсних засадах пропозицій щодо розроблення нових конкурентоспроможних технологій та/або їх складових для створення нових і модернізації існуючих виробництв і забезпечує їх фінансову підтримку;
  27. здійснення за пропозицією осіб, які мають права на технології та/або їх складові, що створені повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету, заходи щодо забезпечення фінансування закордонного патентування винаходів (промислових зразків) за рахунок коштів, передбачених на такі цілі державним бюджетом, а також організовує залучення коштів з інших джерел для фінансування зазначених заходів;
  28. формування міжгалузевого переліку вітчизняних та іноземних технологій, організовує поширення інформації про технології, які можуть бути використані для технологічного оновлення вітчизняних підприємств;
  29. розробку пропозицій до проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку, Програми діяльності Уряду та інших нормативно-правових актів, з питань віднесених до компетенції.
  30. організаційно-технічне забезпечення діяльності  апарату Агентства;
  31. контроль за станом виконавської дисципліни, виконанням нормативно-правових актів, доручень Голови, рішень Колегії Агентства;
  32. затвердження положень про структурні підрозділи у складі самостійних структурних підрозділів, діяльність яких скеровується першим заступником Голови, та посадових інструкцій працівників;
  33. організацію проведення спеціальної перевірки кандидатів на зайняття вакантних посад у Держінформнауки України;
  34. організацію і проведення у межах своїх повноважень інформаційно-роз’яснювальної і консультаційної роботи, підготовку та проведення конференцій, симпозіумів, семінарів, виставок у сфері, що належить до компетенції Агентства;
  35. взаємодію з Національною академією наук України, іншими державними академіями наук з питань розвитку фундаментальної та прикладної науки, технологій;
  36. у межах своєї компетенції координацію роботи Агентства з Секретаріатом Кабінету Міністрів України, взаємодії з центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
  37. затвердження структури, кошторисів доходів і видатків, а також штатних розписів підприємств, установ та організацій, що знаходяться у сфері управління Агентства та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України;
  38. здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю державних підприємств, установ та організацій, які підпорядковані згідно з розподілом обов’язків, а також відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
  39. погодження відпусток та відряджень керівникам підпорядкованих Агентству підприємств, установ, організацій;
  40. підписує накази з кадрових питань, про відрядження, відпустки, преміювання, документи та договори з фінансово-господарської діяльності Агентства та звіти.

Під час відсутності Голови Агентства за його дорученням виконує його обов’язки згідно з чинним законодавством, бере участь у засіданнях Уряду та Комітетів Верховної Ради України, представляє Агентство в міжурядових та міжнародних організаціях.

Під його керівництвом було розроблено більш ніж 70 нормативно-правових актів.

  1. За ініціативою Семиноженко В.П та Гриньова Б.В. в Україні започаткована Премія Кабінету Міністрів України за розробку та впровадження інноваційних технологій. Її мета – заохочувати науковців та винахідників до створення інноваційного продукту та підтримувати їхню діяльність. Премія присуджуватиметься на конкурсній основі до Дня науки.
  2. Під керівництвом Гриньова було розроблено Методику, за якою проводиться оцінка ефективності діяльності наукових установ. Ця методика затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 № 1176 «Про затвердження Методики оптимізації (атестації) бюджетних наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та плану оптимізації (атестації) бюджетних наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету». Принцип методики полягає у врахуванні особливостей діяльності наукових установ природничого-технічного та суспільно-гуманітарного профілю через застосування диференційованих вагових коефіцієнтів.
    За даною методикою Держінформнауки у 2012 році було проведено державну атестацію 82 бюджетних наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, за результатами якої було надано пропозиції щодо оптимізації мережі бюджетних наукових установ.
    Сьогодні Міністерство освіти і науки україниОН використовує цю методику для оцінки ефективності діяльності наукових установ, що не належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, наукові дослідження яких носять галузевий характер.
  3. З метою подолання відставання України у таких галузях, як сучасна біологія, зокрема молекулярна та клітинна, та фізика високих енергій, які визнані світовою науковою спільнотою як пріоритетні для ХХІ століття, за ініціативи Гриньова було запроваджено принципово нову для наших реалій модель організації наукових досліджень — ключові лабораторії: «Державна ключова лабораторія молекулярної і клітинної біології» та «Проблемної ключової лабораторії фізики високих енергій».

    Унікальність нової форми організації наукових досліджень полягала у залученні провідних іноземних вчених для проведення експертизи конкурсних запитів на виконання науково-дослідних робіт за бюджетні кошти.

    За оцінкою міжнародних експертів завдяки фундаментальним науковим дослідженням в рамках ключових лабораторій її учасниками було отримано наукові результати, які визнано на світовому рівні.

  4. За ініціативою Гриньова з метою виведення системи бюджетного фінансування науки із складної ситуації та усунення необхідності проведення тендерних закупівель наукових досліджень після підведення державним замовником підсумків конкурсів наукових і науково-технічних проектів і визначення їх переможців Держінформнауки було розроблено Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення державних закупівель”, який прийнято 21 червня 2012 року за №4996-VI. Законом запроваджена процедура закупівлі в одного учасника при отриманні послуг з виконання науково-дослідних, науково-технічних та дослідно-конструкторських робіт, що попередньо пройшли конкурсний відбір.
  5. Для самореалізації молодих вчених необхідним є не лише забезпечення належного рівня заробітної плати, а й створення гідних умов для роботи і життя. Однією з основних причин зазначених тенденцій є суттєва обмеженість можливості творчої самореалізації вченого, яка обумовлена відсутністю механізмів проектного фінансування наукових досліджень і, передусім, грантового фінансування.

    З метою усунення цієї проблеми за ініціативою Гриньова було розроблено Постанову Кабінету Міністрів України “Про запровадження грантів Кабінету Міністрів України колективам молодих учених  для виконання прикладних наукових досліджень і науково-технічних розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки”.

    Зазначеним актом запроваджено гранти Кабінету Міністрів України у вигляді фінансових ресурсів, що надаються не за досягнуті здобутки, а для виконання перспективних високотехнологічних проектів, які відбираються на конкурсній основі.

    Реалізація цього механізму сприяє активізації наукової співпраці молоді, стимулюванню здорової конкуренції наукових ідей, формуванню нових творчих наукових колективів, подальшому розвитку наукових шкіл за пріоритетними для України напрямами науково-технологічного та інноваційного розвитку.

  6. З метою презентації найкращих наукових досягнень, інноваційних розробок та технологій, сприяння їх комерціалізації та впровадженню у виробництво, що є основоположним пріоритетом успішного розвитку економіки країни, Держінформнауки було організовано і проведено в 2012-2014 рр. Міжнародні науково-технологічні форуми «Наука, інновації, технології». У Форумі брали участь провідні вчені наукових установ та вищих навчальних закладів, інженери та конструктори державних підприємств, керівники міністерств, Національних академій наук, представники бізнесових кіл, посли та працівники посольств іноземних держав в Україні.

    У рамках зазначених форумів були презентовані експозиції найкращих технологічних розробок вітчизняних наукових установ, ВНЗ та підприємств, зокрема робіт, удостоєних Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, проведення тематичних конференцій, круглих столів та семінарів.

  7. З метою спрощення умов інноваційної діяльності та  удосконалення механізмів підтримки реалізації пріоритетних інноваційних проектів Держінформнауки було внесено зміни до Закону України «Про інноваційну діяльність».

Розвиток інноваційної діяльності є одним з важливих факторів підвищення рівня конкурентоспроможності економіки держави. Світовий досвід свідчить, що передові позиції за рівнем розвитку займають ті держави, у яких створено розгалужену інноваційну інфраструктуру.

Відповідно до Державної цільової економічної програми «Створення інноваційної інфраструктури в Україні» до 2013 р., яка спрямована на створення розгалуженої інфраструктури сприяння інноваційній діяльності на загальнодержавному і регіональному рівнях, у 2013 році було створено об’єкти інноваційної інфраструктури: 24 центри інновацій та трансферу технологій; 108 наукових, навчальних центрів; 34 навчальних науково-виробничих комплексів; 1 інвестиційний (інноваційний) венчурний фонд; 6 небанківських фінансово-кредитних установ; 27 науково-впроваджувальних підприємств; 7 консультаційних центрів з питань інноваційної діяльності; 10 інноваційно-технологічних (інноваційних) кластерів; 22 інноваційні центри; 23 інноваційні бізнес-інкубатори; 38 центрів комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності; 17 підприємств системи НТІ; 1 індустріальний парк; 8 національних контактних пунктів Сьомої рамкової програми ЄС з досліджень та технологічного розвитку; 9 наукових парків; 27 регіональних центрів з інвестицій та розвитку; 7 громадських організацій з питань інноваційної діяльності; 61 іншу інноваційну структуру; 12 технологічних парків.

Крім того, з метою розвитку та оптимізації елементів інноваційної інфраструктури Держінформнауки було створено та забезпечено функціонування: Державного інституту науково-технічної та інноваційної експертизи та Української мережі трансферу технологій, яка об`єднує зусилля професійних учасників трансферу технологій та сприяє просуванню розробок українських вчених на внутрішні та зовнішні ринки.

З метою організаційної та інформаційної підтримки науково-виробничої кооперації на міжрегіональному рівні, взаємовигідних зв’язків між підприємствами, що зацікавлені у інноваційних технологіях, та розробниками таких рішень, Держінформнауки впроваджено інформаційно-аналітичну систему забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності «Інноваційна Україна» (ІАС).

ІАС призначена для розширення інформаційного забезпечення науково-технічного та інноваційного розвитку економіки України та створення інформаційного ресурсу в мережі Інтернет для суб‘єктів науково-технічної та інноваційної діяльності. Впровадження та супроводження інформаційно-аналітичної системи «Інноваційна Україна» сприяє утворенню єдиної мережі інформаційного забезпечення науково-технічного та інноваційного розвитку України.

Значну увагу приділялося проведенню науково-технічних заходів. Спільно з науковими, громадськими організаціями і підприємствами, місцевими органами влади і самоврядування та в рамках виконання обласних програм економічного і соціального розвитку, енергозбереження, регіональних програм підвищення якості та конкурентоспроможності продукції тощо впродовж року проведено 173 науково-технічні заходи (науково-практичні конференції, семінари, круглі столи тощо), у роботі яких взяло участь близько 6350 зацікавлених фахівців.

З найбільш важливих здобутків:

  • прийнято Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»;
  • прийнято Державну цільову науково-технічну програму проведення досліджень в Антарктиці на 2011 – 2020 роки;
  • збільшено більше ніж на 70 % фінансування Державного фонду фундаментальних досліджень на 2011 рік;
  • доопрацьовано критерії надання вищим навчальним закладам статусу дослідницького університету.

Під час роботи в Держінформнауки Гриньов забезпечував реалізацію державної політики з питань міжнародного співробітництва та європейської інтеграції, виконання міждержавних та міжвідомчих угод про співпрацю, заходів щодо інтеграції у європейський дослідницький простір, співпрацю з міжнародними організаціями, фондами та їх представництвами в Україні, а також інтеграцію вітчизняної науки у світовий науковий простір захищаючи національні інтереси, був співголовою багатьох спільних двосторонніх комісій

Гриньов постійно шукав шляхи розширення міжнародного співробітництва. Протягом 2010-2014 рр. ним було проведено понад 50 засідань двосторонніх науково-технічних комісій, підписано відповідні протоколи, згідно яких було реалізовано понад 800 міжнародних науково-технічних проектів з такими країнами та міжнародними організаціями та фондами, як Австрія, Білорусія, Болгарія, В’єтнам, Індія, Китай, Корея, Литвою, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Франція, Фонд цивільних досліджень та розвитку (CRDF Global), Організація Північноатлантичного договору (НАТО) та іншими.

На реалізацію цих білатеральних проектів на постійній основі надавалась фінансова підтримка, яка дозволила українським вченим розширити кордони міжнародного співробітництва, набути додаткових знань та покращувати практичні навички

Програмами Вірменією, Ізраїлем, Казахстаном, Молдовою, Японією

Вірменією, Ізраїлем, Індією, ЄС, Казахстаном, Литвою, Молдовою, Румунією, Словаччиною, Японією та НАТО

Також, слід відзначити такі події, як підписання,/що завдяки зусиллям Гриньова було підписано, під час офіційних візитів Програм співробітництва, Меморандуів та Угод з відповідними органами влади Латвіі, Булорусії, В`єтнаму, Вірменії, КНР, Чехії, Казахстану, Молдови, Румунії, Таджикистану? уточнить

Це дозволило забезпечити сприятливі умови для спільної комерціалізації наукових розробок, підтримки створення спільних науково-дослідних центрів, розвитку науково-технічного співробітництва в галузі високих технологій та інновацій.

  • підготовлено до підписання Меморандум про співробітництво в сфері біомедичних досліджень між Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації та Національними інститутами здоров’я США. ? это же так и не подписали, да?

Активно розвивалась діяльність українських та іноземних науковців за програми співробітництва з такою міжнародною організацією та фондами, як: Український науково-технологічний центр (УНТЦ). У червні 2011 року Держінформнауки запропонувало сконцентрувати подальше функціонування УНТЦ на вирішенні проблем, пов’язаних з питаннями: біобезпеки, антитероризму, кібербезпеки, катастроф техногенного характеру.

Було започатковано і виконано низку державних науково-технічних програм, зокрема зі створення та впровадження нанотехнологій, розвитку інформаційних технологій, підтримки наукових досліджень в університетах тощо.

Оскільки Україна є державою-членом Об’єднаного інституту ядерних досліджень (ОІЯД) з 1991 р., проводилась активна співпраця та виконувалась усі зобов’язання, які випливають із членства України в ОІЯД. Зокрема, на постійній основі Повноважним Представником Уряду України в ОІЯД, Першим заступником Голови Держінформнауки, Б. Гриньовим, направляються на роботу в ОІЯД кваліфіковані спеціалісти від України. Співпраця з ОІЯД сприяла розширенню кордонів міжнародного співробітництва та залученню українських науковців до міжнародного поділу праці у сфері фізики високих енергій та ядерної фізики, були отримані вагомі наукові результати. Захищені 11 багато дисертацій. Запропоновані Гриньовим нові механізми співпраці з ОІЯД дозволили науковим установам та вищим навчальним закладам отримувати замовлення на розробку та випуск високотехнологічної наукової та науково-технічної продукції не менш ніж на 2 мільйони доларів на рік /или надало можливість українській промисловості отримувати багатомільйонні контракти.У травні 2011 року за пропозицією Гриньова було підписано Угоду Малої академії наук України та  Об’єднаного  інституту ядерних досліджень (далі – ОІЯД)  щодо підвищення кваліфікації українських викладачів та навчання студентів і аспірантів у сфері природничих наук. Також, Гриньовим підтримувалась (как? Фінансово?) Боголюбівська програма спільних молодіжних семінарів між Україною та ОІЯД.

Гриньов активно розвивав співпрацю з Фондом цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global). У рамках виконання двосторонніх програм співробітництва у 2012 р. 10 наукових проектів отримали бюджетну фінансову підтримку. Проведено декілька семінарів з актуальних питань, зокрема, проблем змін клімату, енерговидобутку.

Завдяки зусиллям Гриньова протягом 2010-2014 років  та сплачувались внески до таких міжнародних організацій, як: ОІЯД, EUREKA, МЦНТІ та були повністю погашені заборгованості по сплаті членських внесків за попередні роки в ОІЯД та EUREKA. зобов’язання України виконувались в повному обсязі. Велась активна співпраця та виконуються усі зобов’язання, які випливають із членства України в міжнародних організаціях.

За ініціативою Б. В. Гриньова Агентством було підготовлено і підписано пакет документів щодо асоційованого членства України в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN). Асоціація з CERN відкриває широкі можливості для українських учених щодо участі в проведенні найбільш визначних фізичних експериментів, створенні та вдосконаленні експериментального обладнання, підготовці кадрів вищої кваліфікації в галузі фізики, стажуванні українських молодих науковців  в одному з найавторитетніших міжнародних дослідницьких центрів в галузі фізики. Уточнить и Дополнить!

З метою набуття Україною статусу асоційованого члена Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН), у 2013 р. Держінформнауки здійснило низку заходів для реалізації внутрішньодержавних процедур погодження відповідної Угоди.

Угоду  між Україною та ЦЕРН щодо надання статусу асоційованого члена в ЦЕРН було підписано Віце-прем’єр-міністром України К.Грищенком 3 жовтня 2013 р.

Зазначене створить сприятливі умови на шляху інтеграції України до Європейського наукового простору на міждержавному рівні, дозволить науково-дослідним установам та підприємствам України брати участь у тендерах ЦЕРН та отримувати замовлення на виготовлення високотехнологічного обладнання, розвивати дослідження в галузі ядерної медицини, сприяти розвитку інноваційної сфери країни. У якості асоційованого члена, Україна зможе долучитись до створення нових матеріалів, розробки та впровадження нових обчислювальних та інформаційних технологій, розвитку грід-мереж, направляти молодих вчених на стажування та продовжувати співпрацю в рамках робіт за дослідницькими проектами ЦЕРН.

Наразі, тривають процедури нотифікації Угоди з ЦЕРН

Організація цієї/зазначеної міжнародної співпраці сприяла підвищенню рівня наукових досліджень, зміцненню міжнародних контактів українських вчених, розвитку перспективних наукових напрямків та комерційного потенціалу найбільш перспективних наукових розробок в Україні, а також вдосконаленню парку дослідницького обладнання українських наукових установ.

У 2014 році Бориса Вікторовича було обрано директором Державного фонду фундаментальних досліджень.